Історія
Мокротин (Пол. Mokrotyn, Mokrocin, Mokroczyn) - село, належало до Жовківського повіту, 5 км. на пд.-зап. від Жовкви. На зап. лежать Поляни, на півн. лежать Нова Скварява і Стара Скварява, на сх. Мацошин і Візенберг (нім. Wiesenberg), на півд. Зарудці (Львівський повіт). Води з переважної частини території села забирає річка Свиня, яка пливе уздовж північного кордону села із заходу на схід. З пд.-сх. частини села пливе кілька малих потічків на пд.-сх. і впадають в річку Куликівки. По середині території села лежить сільська забудова, на північному сході від неї присілок Тернів (пол. Tarnow, Tarnawa), а на с. німецька колонія Мокротин. У західній частині лежать частини села Городиська і Удріки. В півд. частини території села височить найвища узгір`ї, висотою до 355 м. У 1880 році було одна тисячі триста сорок чотири жителі в гміні, 19 на території двору і 157 в німецькій колонії. (Більшість греко-католицького обряду, за винятком 180 римо-католиків). Прихід римсько-католицька була в Жовкві. Прихід греко-католицька була в селі (Жовківський деканат, Перемишльський дієцезія). До приходу ставилися Поляни і Майдан. У селі була філіальна школа. Колись тут була стара дерев`яна церква Св. Козьми і Дем`яна, розміщена в хорошому місці на височині. Так як була дуже стара, вирішено було побудувати на її місці нову. У 1874 році коли вже було практично закінчено будівництво нової церкви, пожежа знищила 30 квітня 1874 нову і разом з нею стару церкву, яка все ще стояла поруч. Пізніше побудований малу каплицю, в якій правилася Служба Божа. Тут також була кам`яна римо-католицька каплиця. За часів Речі Посполитої належало село до королівської власності, до Мервіцькоі держави, у Львівській землі. В люстрації з 1662 роки (Рук. Осолінеум № 2834, стор. 102) можна прочитати: "Це село на 7 полях здавна посаджене. Підданих перед війною було 50, тепер підданих, на пів на четверту сидять 28 ... Млинів є 2 на річці свинею названої, кожен з них дає в рік по 40 злотих, з корчмою разом 80 злотих ... Руда або Гута в цьому селі була, в якій залізо плавили. Доходи з неї були такі, що кожного тижня власнику давали по 12 снопів заліза, кожен сніп по 3 злотих . Тепер ця Руда власником Крехова ясновельможним паном Сапіга, знищена і спалена, користі від неї ніякої немає ... ". Близько 1790 року поселені тут німецьких колоністів з Надрейнського Палатінат і закладено колонію "Deutsch Mokrotyn". Колоністи насадили в Мокротин багато ревеню (Rheum palmatum L.), проте уряд заборонив його вирощування В рамках Мокротина, на ниві "Могили", колись численні могили, тепер практично повністю заорані.
Поділися в соц. мережах:
Великі передримихи