Історія
Мервичі (Пол. Mierzwica) - село, належало до Жовківського повіту, 9 км. на пд.-зап. від Жовкви, на зап. від Куликова. На зап. лежить Візенберг (нім. Wiesenberg), на північному сході Перемівки, на сх. Куликов, на півд. Костєєв, на пд.зах. Зарудці (обидва села у Львівському повіті). Води пливуть маленькими струмочками на пд.-сх. до Куликова і далі до Полтви. Сільська забудова лежить в зап. частини території (церква на висоті 275 м.). У 1880 році було 812 жителі в гміні. (Між ними 272 римо-католики). Прихід римсько-католицька була в Візенберг. Прихід греко-католицька була в селі, Жовківський деканат, Перемишльський дієцезія. У селі була церква Св. Іоанна Хрестителя, школа етатова однокласна і пивоварня. Мервичі давно славилися своїм елітним хмелем, а Сярчинський згадував (рукопис в Оссолінського бібл, № 1825), що проводилося тут при ньому щороку 8 центнерів хмелю, який нічим не відрізнявся від кращого чеського. Рорер (нім. Rohrer) згадував в описі своєї подорожі, що тут були спроби садити ревеню (Rheum palmatum L.), але не вдалі. За часів Речі Посполитої належало село до королівської власності у Львівській землі. У 1378 році визначив Владислав, князь Опольський, кордону маєтку Зашківського, Костеівського і 4 дворів в Мервичі, недавно перд тим львівським домініканським ченцям подарованих (акти міські і земські, II, 12). В люстрації з 1662 роки (Рук. Осолінеум № 2834, стор. 100) можна прочитати: "Держава мервіцька з селами: Мервичі, Смереків, Блищиводи, Передримихи, Мокротин, урочищем, яке називається Торговище, Артасів. Володаркою цієї держави є Пані Барбара з Куропатники Грабьянчіна ... Село Мервичі здавна на 7 полях посаджене. підданих було 70, тепер підданих, на чвертях сидять, є 18 Окремо війт на четверті, від податку звільнений, який підданим наказує роботи до двору ... ".
Поділися в соц. мережах:
Великі передримихи