Історія однієї пісочниці. Або вибір одягу для дітей

Відео: Разведопрос: Клим Жуков про народження революції: принципи зовнішньої дії

Зараз моя невістка Ксенія з Іриною дружать по-справжньому. Нещодавно таке і уявити було неможливо

Абсолютно різні за зовнішністю, темпераментом і соціальним станом. Що може бути спільного у двох таких відмінних один від одного жінок?

Історія однієї пісочниці. Або вибір одягу для дітей

Любов до своїх дітей.

Живемо ми в новобудові. У нашому дворі стоять по колу 5 будинків, заселені здебільшого молоддю з дітками.
Ірина не тільки сама була ефектною красунею, але і чоловік був під стать. Високий, чорнявий брюнет, до того ж Чоловік Ірини ходив в море. Природно, що Ірина була завжди в центрі пліток дворових матрон з колясками. Більш того, навіть маючи трьох дітей, вона завжди одягалася стильно і зі смаком.

У пісочниці її Поліна завжди була в центрі уваги. У наших матрон завжди були свої, неписані правила. У пісочницю і для ігор з двору одна одяг (простіше), на вихід інша. Це правило стосувалося як мам, так і їхніх дітей. Ірина порушила цей неписаний закон самим грубим способом. Одяг Поліни для ігор була занадто гарна. Одягнена, немов лялька з вітрини дорогого магазину. Все яскраве, різноманітних фасонів і головне відмінної якості.
Варто було Поліні хоч трохи забруднитися, Ірина тут же з коляски діставала сменку і перевдягала свою красуню. Спочатку це викликало поблажливі посмішки і звичайно обговорення за спиною. «Ой, та викаблучується просто. Нічого, через тиждень почне скаржитися, що багато прання, потім, що половина плям не відпирається, а потім зоряна хвороба пройде і вона стане простіше. Буде як і всі ми в пісочницю одягати «чорнову одежину».
Минув тиждень, інша. Поліна тепер уже сама забруднили забавно дріботіла до мами зі словами: «Я вимазалася. Нуно одягатися ». Всім було зрозуміло, що процес зміни нарядів радував дитину.
Дітки люблять повторювати один за одним і слідом так поводитися стали і інші малюки. Це їм здавалося свого роду веселою грою. Мами їх веселощів не поділяли. Навпаки, зміна порядків викликала у них роздратування. З зітханнями і голосінням їм теж тепер доводилося по кілька разів переодягати своїх принцес. Варто було тільки Ірині вийти, починалися шпильки в її адресу.


Нападки завжди починала Юлія, мама 3-річного Михайла.
-Ходив би мій чоловік в плавання, я б теж з ранку і до вечора наряди змінювала. Мій шибеник самі бачите, по сто раз вимазується. Ніякої одягу не напасешся. Ціни зараз самі знаєте, які на дитячий одяг. Кусаються ціни на гарний одяг.
В цьому її все підтримували.
-Товар повинен бути сертифікований, а в половині магазинів сертифіката немає й близько.
-Натуральні, дихаючі тканини для дитячого одягу повинні бути. Дешевої синтетики повно, тільки кому вона потрібна?
-Яскравою, і не линяє після першого прання.
-А я завжди увагу на крій звертаю. Іноді річ виглядає нічого, але варто подивитися на крій і пошиття відразу бажання купити відпадає.
У момент обговорення такої важливої теми, припарковавшись, з машини вийшли Ірина із середньою дочкою. З багажника вони стали діставати згортки і коробки.
Юлія була зі своїми образливими тут як тут.
-Що, чоловік бандеролями та посилками вирішив вас закидати?


Ірина у відповідь лише посміхнулася, зате її дочка сяючи від задоволення відповіла.
-Та ні. Це нам з Польщі партію нового товару для мене і Полінка доставили.
Моїй невістці теж пора було заходити додому. Піднімаючись з Іриною в ліфті Ксюша зважилася почати бесіду.
-Ір, в пісочниці тільки вас з Полінка і обговорюють. Ти б обережніше була. Чи не Дракона б ти їх зайвий раз своїми обновками.
-Ой та годі. Ці від заздрості вічно зелені. Всі різні. Ось взяти тебе 3 роки в одному під`їзді живемо, а ти ні з радою не лізеш, ні випитати нічого у мене не намагаєшся. Допоможеш нам речі розібрати, якщо не сильно додому поспішаєш. Чаю вип`ємо по-сусідськи.
Речі як зазвичай були відмінної якості. Упаковки дитячих трусиків, модні кепки, капелюшки з квіточками, в`язані шапки на майбутню осінь, бавовняні і джинсові полукомбінізони для Поли. Очі розбігалися. Зрозуміло, що Ксюші теж хотілося так ось одягати свою дівчинку. За кухлем чаю вона зважилася попросити сусідку.
-Ір, не зручно тебе просити, але може я дам тобі грошей і розмір своєї малявочкі, а твій чоловік коли буде щось Полінка вибирати, нехай і нам суконь і боді прикупить.
Ірина розреготалася.
-Ксюш, ну невже і ти віриш, що це мені чоловік надсилає? Так я сама все це купую в «полярик» https://polyarik.ru/. Ось тільки чай допьyoм і підемо робити покупки. Вибереш з каталогу все, що захочеться. Тільки ти цим, з пісочниці, нічого не розповідай. Їм розкажеш, все 5 будинків там стануть дітей одягати. Нехай наші дітки будуть виділятися.

З тих пір і стали вони ділитися всякими секретами. У жінок повинні бути свої маленькі таємниці. Тим більше якщо ці таємниці роблять наших дітей наймоднішими і красивими !!!

Поділися в соц. мережах:

Увага, тільки СЬОГОДНІ!
По темі: