Літлвуд навчався в школі Св. Павла в Лондоні, одним з його викладачів був Ф.С. Маколей, відомий своїм внеском в теорію ідеалів. Пізніше він навчався в Трініті-коледжі в Кембриджі і був одним з кращих випускників (Senior Wrangler) 1905 року. Він став співробітником факультету (Fellow of Trinity College) в 1908 році, і, за винятком трьох років викладання в університеті Манчестера, вся його кар`єра пройшла в Кембриджі. Літлвуд став професором математики цього університету в 1928 році і вийшов на пенсію в 1950.
Літлвуд був членом Королівського товариства з 1916 року, отримавши за своє життя Королівську медаль (Royal Medal, 1929), Медаль Сильвестра (Sylvester Medal, 1943) і медаль Коплі (1958). Він займав посаду президента Лондонського математичного товариства з 1941 по 1943 роки, був нагороджений медаллю де Моргана (De Morgan Medal) в 1938 році і премією Бервік (Senior Berwick Prize) в 1960.
Основні роботи самого Літлвуда відносяться до математичного аналізу і теорії чисел. Ще в молодості він показав, що якщо гіпотеза Рімана вірна, то вірна і теорема про розподіл простих чисел. Також багато його роботи відносяться до тієї області математики, яка пізніше стала називатися теорією динамічних систем.
Більшість робіт Літлвуд виконав у співавторстві з Г. Харді. Вони висунули першу та другу гіпотези Харді-Літлвуда які стосуються оцінками розподілів простих чисел. Літлвуд проявив себе як талановитий педагог, його книга "Нерівності" написана разом з Харді і Пойя стала класичною. Також він вніс вклад в популярну математику.
З його учнів найбільш відомі С. Рамануджан і П.Свіннертон-Дайер
Ресурс про релігії світу https://vsyvera.ru/load
Поділися в соц. мережах:
Роджер пенроуз
Ендрю філдінг хакслі
Поль ланжевен
Джон гудрайк
Субрахманьяна чандрасекар
Джозеф джон томсон