Вільгельм конрад рентген

Відео: Вільгельм Конрад Рентген, великий фізик (радиопостановка)

Вільгельм Конрад Рентген (Нім. Wilhelm Conrad Rontgen) - (* 27 березня 1845 - † 10 лютого 1923) - німецький фізик.
У 1895 році відкрив короткохвильове електромагнітне випромінювання - рентгенівські промені. Це відкриття мало величезний вплив на подальший розвиток фізики, зокрема привело до виявлення радіоактивності.
Перша Нобелівська премія з фізики 1 901 була присуджена Рентгену. Він сприяв швидкому практичному застосуванню свого винаходу в медицині. Конструкція створеної ним першої рентгенівської трубки лежить в основі сучасних приладів.
Перший лауреат нобелівської премії Вільгельм Конрад Рентген народився 17 квітня 1845 в прикордонному місті Ленепе (Німеччина, сучасна назва міста Ремшайд). Вільям був єдиною дитиною в сім`ї. Батько був купцем і виробником одягу. Мати Шарлотта Констанца родом з Амстердама. Першу освіту Вільгельм отримує в приватній школі Мартинус фон Дорна. З 1861 він відвідує Утрехтская Технічну школу, але в 1863 його відраховують за карикатуру на викладача, через що юнак мав переїхати до Цюріха вчитися у вищу технічну школу. У цьому закладі атестат ні обов`язковим, замість був передбачений іспит, на якому 30 років по тому провалився Ейнштейн. Особливий інтерес Конрад Рентген проявляє до математики і фізики. У 1869 році захищає дисертацію на ступінь доктора філософії.
Визначивши для себе профільної наукою фізику, Вільгельм влаштовується асистентом на кафедрі фізики в Цюріху, Гисене. У період з 1871 по 1873 Вільгельм працює в Вюрцбургского університету, а в 1874 році разом зі своїм професором Августом Адольфом Кундта переходить до Страсбурзького університету. Там В. Рентген п`ять років працював лектором (до 1876), а потім професором (з 1876 року). У 1875 році Вільгельм стає професором Академії Сільського Господарства в Каннінгема (Віттенберг). У 1879 році його перевели на кафедру фізики в університеті Гіссен, яку згодом очолив. З 1888 року Рентген очолював кафедру фізики в Університеті Вюрцбурга, в 1894 році його обирають ректором цього університету. У 1900 році Рентген очолює кафедру фізики університету Мюнхена - вона стала останнім місцем його роботи. Після досягнення відповідного граничного віку вчений передав кафедру Вільгельму Провину, але працювати продовжував до кінця життя.
Вільгельм Рентген мав родичів в США і хотів емігрувати. Його навіть прийняли в Колумбійський університет у Нью-Йорк. Однак вчений залишився в Мюнхені.


Помер 10 лютого 1923 від раку. Його прах похований в Гисене.
Вільгельм Конрад Рентген досліджував пружні властивості кристалів, в`язкість і діелектричну проникність деяких рідин, вимірював магнітне поле рухомих зарядів. Його наукові інтереси простиралися в області електромагнетизму, фізики кристалів, оптики, молекулярної фізики. Рентген відкрив в 1885 магнітне поле діелектрика, що рухається в електричному полі (так званий "рентгенів струм"). Його досвід наочно показав, що магнітне поле створюється рухомими зарядами, і мав величезне значення для створення Г. Лоренцом електронної теорії. Досліджуючи електромагнітні явища в кристалах, він відкрив взаємозв`язок електричних і оптичних явищ в кристалах. Але найвідомішим відкриттям Рентгена стали промені, названі його ім`ям.
Ще Фарадей серйозно займався цими явищами, описав різноманітні форми розряду, відкрив темний простір в світиться стовпі розрідженого газу. Гольдштейн (1850-1931), вивчаючи властивості променів, назвав їх катодними променями (1876 г.). Через три роки Вільям Крукс (1832-1919) довів матеріальну природу катодних променів і назвав їх "променистою матерією" - речовиною, що знаходиться в особливому четвертому стані. Відхилення катодного пучка магнітним полем у трубці Крукса стало класичної шкільної демонстрацією. Однак досліди по електричному відхиленню катодних променів не були настільки переконливими. Герц не виявлено такого відхилення і прийшов до висновку, що катодний промінь - це коливальний процес в ефірі. Учень Герца Ф. Ленард, експериментуючи з катодними променями, в 1893р. показав, що вони проходять через віконечко, закрите алюмінієвою фольгою, і викликають світіння в просторі за віконцем. Ось з такими трубками експериментував Вюрцбургского професор Вільгельм Конрад Рентген в кінці 1895р. при відкритті X-променів.
У 1920 році він опублікував свою останню роботу - велику рукопис з фізики кристалів, яка узагальнювала дослідження, розпочаті ним спільно з Іоффе. За своє життя вчений опублікував не дуже багато праць. Сім великих публікацій і 60 наукових статей. Але кожне слово в них було обгрунтовано, кожен аргумент математично і експериментально доведено.


Незважаючи на те, що Вільгельм Рентген був працелюбною людиною і будучи керівником фізичного інституту Вюрцбургского університету, мав звичай допізна засиджуватися в лабораторії, головне відкриття в своєму житті - X-випромінювання, він зробив коли йому було вже 50 років. 8 листопада 1895 р, коли його асистенти вже пішли додому, Рентген продовжував працювати. Він зауважив що фотоматеріали, що лежали поруч з трубкою Гитторф, упаковані в світлонепроникний папір виявилися незрозумілим чином запаленим після прояву. Звичайна людина викинула б їх і забула, але геніальний вчений почав планомірні експерименти, щоб виявити причину незрозумілого явища. Він дізнався, що від вакуумних трубок дійсно виходять невидимі промені. Промені пробили чорну упаковку і змусили світитися флуоресцентні речовини. Жоден фізик цього не бачив раніше і не повідомляв про це. В роботі Рентген був учений-одинак. Він працював на самоті, часто вечорами. Тому немає і очевидців його відкриття. Більш того, він досить довго приховував його від усіх.
Під час експериментів вчений розміщував між трубкою і ширмою різні предмети, які траплялися під руку: книгу, лист алюмінієвої фольги, скринька, - і з подивом відзначав, що невідомі промені пронизують кожен предмет по-різному. Згодом дослідник зробив такий же знімок власної руки. Це було перше рентгенологічне дослідження людського тіла.
Сім тижнів практично наодинці вчений досліджував відкриті їм промені. Щоб не відводікатісь від роботи, Рентген влаштував в лабораторії і їдальню, і спальню. І ось 28 грудня 1895 дослідник виступив з першим повідомленням про своє відкриття перед Вюрцбургского фізико-медичним суспільством. Рентген розповів, як можна отримати нові промені за допомогою трубки Гитторф або іншого подібного приладу.
Оскільки фізика газового розряду тоді була ще недостатньо досліджена і природа нових променів надалі залишалася загадкової, вчений назвав їх «Х-променями». Під впливом пануючого вчення про ефіри Рентген схилявся до того, що мова йде про поздовжні хвилі в ефірі: на відміну від світових та електричних хвиль, які вважали поперечними хвилями. Як зауважив його учень Іоффе, це була єдина помилка, якої припустився Рентген. Природу відкритих Рентгеном променів пояснили ще за його життя. Вони виявилися електромагнітними коливаннями, подібними світла, але з частотою коливань у багато тисяч разів більшою і з меншою довжиною хвилі. Вони утворюються шляхом перетворення енергії при зіткненні катодних променів зі стінкою трубки, причому не важливо, складається вона з скла або металу, і поширюються навколо зі швидкістю світла.
Незабаром відкриті Рентгеном промені стали застосовуватися в різних галузях - перш за все, в медицині. Уже в 1896 році доцент Берлінського університету, фізик Вільгельм Він використовував їх для цілей діагностики переломів в Берлінському військовому госпіталі. Хоча Рентген мав інженерну освіту, він не брав участі в використанні відкритих їм променів на практиці і не отримував за це коштів. Він також відмовився запатентувати своє відкриття, оскільки вважав, що воно повинно належати всім. Через чотири роки після свого відкриття вченого запросили до Мюнхенського університету - найбільшого університету країни. Там В. Рентген і залишався до кінця життя, відхиляючи численні почесні пропозиції. Він прагнув займатися тільки наукою.
Рентген був людиною чесною і дуже скромним. За досягнення принц-регент Баварії нагородив ученого високим орденом, який давав право на дворянський титул і відповідно на додаток до прізвища частки «фон». І Рентген не вважав для себе можливим претендувати на дворянське звання. Нобелівську ж премію з фізики, яку йому, першому з фізиків, присудили в 1901 році, Вільгельм прийняв, але відмовився приїхати на церемонію вручення, пославшись на зайнятість. Премію йому переслали поштою. Правда, коли уряд Німеччини під час Першої світової війни звернулося до населення з проханням допомогти державі грошима і цінностями, Вільгельм Рентген віддав всі свої заощадження, включаючи Нобелівську премію.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!