Відео: ВІА "Ватра" - Розпітаю про любов
Ігор Йосипович Білозір (24 березня 1955 - † 28 травня 2000) - український композитор і виконавець, народний артист України, лідер ВІА «Ватра». Автор популярних пісень і справжніх шлягерів: «Пшеничне перевесло», «Світлиця», «Від Бога», «Перший сніг», «Весільний марш», «Не сип, мила, скла».Народився 24 березня 1955 місті Радехів в Галичині. Навчався в Радехівський ЗОШ № 1. Згодом переселився до Львова. У місті Лева проживав за адресою вул. Фредра, 4. Зараз на цьому будинку висить пам`ятна табличка цього факту. Закінчив диригентську відділення Львівської консерваторії, навчався на композиторському відділенні (клас В. Камінського), що не закінчив через непорозуміння, штучно створені в радянські часи. Від 1977 - керівник ВІА «Ритми Карпат» Львівського автобусного заводу, від 1979 - художній керівник і соліст ВІА «Ватра» Львівської обласної філармонії, що виконує більшість його пісень донині. Крім того, пише пісні для своєї коханої дружини, вокалістки Оксани Білозір, а також виконує деякі пісні сам.
Ігор Білозір був відомий як радикальний український патріот і часто необ`єктивно реагував на всілякі провокації. Одна з таких провокацій завершилась фатально. 8 травня 2000 Ігор разом із друзями сидів у кафе «Цісарська кава» на проспекті Шевченка у Львові. Уже в кафе до композитора почали приставати підозрілі молоді та між ними і Білозіром суперечка. Пізно ввечері Ігор залишив кав`ярню і вирушив по проспекту Шевченка в напрямку свого будинку, яка перебувала за рогом Шевченка-Фредра. По дорозі його догнали ті самі молоді люди, тримаючи в руках кастети, і майже перед самим входом у Львівську обласну прокуратуру напали на композитора. Згодом людей, які жорстоко побили композитора, знайшли і судили.
20 днів пролежав він у одній із львівських лікарень. 28 травня 2000 серце композитора зупинилося.
30 травня 2000 року в останню путь провели відомого співака, композитора, народного артиста України. Щоб попрощатися зі своїм співвітчизником, тисячі небайдужих вишикувалися в кілометрові черги до Львівської філармонії, де стояла труна з тілом композитора.
О першій годині траурний похід вирушив центральною частиною міста. Стотисячна траурна процесія підійшла до пам`ятника Тарасу Шевченку, біля якого відбулося символічне прощання співака з Кобзарем, потім попрямувала до церкви Святого Андрія оо Василіан, де була відслужена панахида. А далі - на Личаківський цвинтар, до місця вічного спочинку артиста.
У день похорону біля обласної прокуратури відбувся «траурний пікет». З обуренням виступали люди, говорили про те криміналітет, який запанував на Львівщині, про неспроможність правоохоронних органів підтримувати порядок. Емоції деяких учасників траурного дійства переросли в стихійний погром кав`ярні «Цісарська кава». Співробітники міліції навіть не намагалися втрутитися, зате потім уже рештки невеличкої будівлі «цісарській кави» охороняли кілька правоохоронців.
Поділися в соц. мережах:
Перфілов лев олексійович