Самбір

Вид на центр міста
Самбір на карті України
Основні дані
Країна
Україна
регіон
Львівська область
Муніципальний район
Самбірський район
Порада
Самбірська міськрада
код КОАТУУ
4610900000
засноване
тисяча двісті сорок одна
Магдебурзьке право
1390
статус міста
з 1241
населення
36 218 осіб
Площа
20 км


поштові індекси
81400
Телефонний код
+380-3236
координати
049.522 0023.1974 9 ° 31ь20 "с. Ш. 23 ° 11ь49" сх. д. / 49.522222 ° с. ш. 23.196944 ° сх. д. (G) Координати: 49 ° 31ь20 "с. ш. 23 ° 11ь49" сх. д. / 49.522222 ° с. ш. 23.196944 ° сх. д. (G) 49.522222, 23.196944
Висота над рівнем моря


305,96 м
водойма
Дністер.
Міста-побратими
Костшин, Освенцим, Сніна, Устрики-Долішні (всі Польща)
відстань
Найближча залізнична станція
Самбір
До обл. / Респ. центру
- Залізничним
78 км
- автодорога
76 км
міська влада
Адреса
Львівська область, м Самбір, пл. Ринок, 1
міський голова
Копиляк Тарас Васильович
Самбір (Пол. Sambor) - місто обласного значення, районний центр Львівської області.
Місто розташоване на березі Дністра, на перехресті доріг Львів-Ужгород і Дрогобич-Перемишль, в 73 км від обласного центру.
Центр міста (площа Ринок) розташований на висоті 305,96 м над рівнем моря.
Середня температура найхолоднiшого місяці (січень) - -4 ° С, середня температура липня - +22 о С.
населення (На кінець 2000 г.) - 35 670 жителів.
Самбір, 1901 Археологічні дослідження свідчать, що поселення в цій місцевості існували ще в доісторичні часи. При розкопках на території міста знайшли римські монети IV століття, бронзові сокири, серп, браслети, виготовлені приблизно в IX-VIII ст. до н. е
1241 - перша літописна згадка про місто. Того року ординці сплюндрували тодішнє місто Самбір (справжнє Старий Самбір), а уцiлiлi жителі знайшли притулок в добре укріпленому посту Погонич, який ховався в лісових хащах на березі Дністра продаж пиломатеріалів і дров. З 1390 Погонич став Новим Самбором, а колишній Самбір - Старим Самбором (або Старим Містом. Згодом Новий Самбір став просто Самбором.
До 1349 р поселення було в складі Галицько-Волинської держави.
1349-1390 - поселення було володінням польських королів.
1390 - польський король Владислав Ягайло подарував Самбiрщіну краківському старості Спітковi з Мельштина.
13 грудня 1390 - Спітко надав Самбору магдебурзьке право. З цього моменту в місті почали селитися німці та євреї.
Після загибелі Спитка в битві з татарами над Ворсклою (12 вересня 1399) Самбiрщіною володіли вдова по Спітковi, Ельжбета.
У XV столітті Самбір вже замком-фортецею.


Ратуша. Головний фасад, 9.08.1997 1415 - Самбiрщіну повернутий у володіння польських королів, які часто віддавали місто i околиці в заставу різним магнатам за позички грошей. Так, 1419 - шляхтичу Генріху Гiнчу з Рогова, 1431 році магнату Петру Одровонжу.
Староста Кшиштоф Одровонж-Шидловський найбільше причинився до зміцнення міста. 1530 він зміцнив центр міста стінами, валами і ровами.
Важливим адміністративним центром міста був княжий замок (на місці, де тепер Замкова площа). Дерев`яний замок згорів під час нападу татар 1498 i вже не вiдбудовувався. В середині XVI ст. був побудований новий кам`яний т. н. королівський замок «на Блiху» (тепер там міська лікарня). Від цього часу зберігся т.зв. «Мисливський дім», в якому тепер обладнано лікувальних церква св. Пантелеймона.
Того ж 1498 згоріли дерев`яна ратуша та всі навколишні будинки. На початку XVI ст. побудували нову одноповерхову ратушу з невисокою вежею i годинником. Ця ратуша теж згоріла, а на її місці у 2-й половині XVII ст. звели кам`яну з 40-метрової 8-гранной вежею i ліхтарем. (Див. Самбірська ратуша)
Рід Одровонжiв володів Самбiрщіною до 1545 року, коли королева Бона (друга дружина короля Зигмунта I Старого) викупила всі маєтки від Станіслава Одровонжа.
1553 - королева Бона заборонила євреям торгувати на ринку, а український дозволила збудувати церкву на центрі міста. Через деякий час було зведено дерев`яну церкву Різдва Пресвятої Богородиці, яка служила до 1738 року, коли на її місці побудували кам`яну.
1568 - в Самборі було 127 будинків.
1568 - на місці старого дерев`яного костелу (з 1370 г.), спаленого татарами 1 498 відкрили нині діючий костел Усiчення Голови св. Івана Хрестителя. Він теж горів тисяча шістсот тридцять сім, але був вiдбудованій. Після останньої пожежі костел відновлено в 1846 році, а в 1888 році його прикрасили розписом та встановили нові вiвтарi, органи і амвон.
В кінці XVI - початку XVII ст. королівським старостою Самбора був польський магнат Єжи Мнішек. Він загостив в самбiрському королівського замку Григорія Отрепьев, який видавав себе за сина московського царя Івана Грозного - Дмитрія, i допоміг цьому Лжедімітрiю 21 червня 1605 зайняти московський престол (утримував його до 17 травня 1606). Дочка Єжи Мнішека, Марія, була дружиною Лжедимитрия.
Практика передачі міста i околиць в заставу тривала. Так, 1676 року король Ян III Собеський передав місто в заставу Станіславу Скарчевському (до речі, 12 вересня 1883 в костелі Усiчення Голови Св. Іоанна Хрестителя встановили чавунну таблицю з написом в пам`ять про Яна III Собеського.
У 1732 році Август II надав євреям привілей ставити будинки на замковому ґрунті і відкривати в них магазини.
1772-1918 - Самбір був під пануванням Габсбургів (з 1804 р - Австрійської імперії, з 1867-го - Австро-Угорщини).
26 липня 1778 - декретом цісаря Йосифа II Самбір присвоєно титул «Вільного королівського міста». У місті розміщувався Окружний суд і «дирекція виділу регуляції гірських потоків Галичини»
1784 - навколо міста розібрали оборонні стіни.
За період австрійського панування Самбір прикрасився новими будівлями. У 1890-1894 рр збудували велику двоповерхову кам`яну для гімназії (тепер школа № 2 i гімназія), в 1904-м - будівля державної чоловічої учительської семінарії (в радянські часи тут розмістили військову частину, вул. Січових Стрільців). У 1890 р завершено будинок пошти.
Старовинний герб міста 1844 - завершено реконструкцію ратуші (добудований вхідні портали, змінені місце входу i влаштовано нові фасади. 1877 року ратуші замінили мальований на полотні образ Божої Матері (1660 подарунок монаха-місіонера з 1760-го) на мальований на блясі (знищений в радянських часів). 1885 року на ратушевій вежі змонтували годинник з боєм i циферблатами на 4 сторони, придбаний в Празі. Над порталом при вході в ратушу встановлено герб міста, перезатверджено привілеєм цiсаря Йосифа II з 26 червня 1788 (прикрашений золотою короною блакитний щит з з браженіем оленя, що біжить справа зліва шия тваринного прошита стрілою).
1893 - побудована єврейську початкову школу при вул. Шкільній (тепер житловий будинок, вул. Колессiв).
1904 - закінчено будівництво будівлі спортивного товариства «Сокіл» (тепер Народний дім).
1910 - збудовано 3-поверховий кам`яний Скарбовим дирекції (тепер військовий госпіталь).
1898 - відкрито нове кладовище при вул. Бiскiвськiй після закриття старого при вул. Дрогобицької (тепер Iв. Франка). 1908 року на новому кладовищі збудовано каплицю (1940 року на місці старого кладовища більшовики заклали парк культури i відпочинку-1989 на старому кладовищі вiднайшли могили видатних театральних діячів Омеляна Бачинського i його дружини Теофiли, 1837-1906).
На 1888 рік місто складалося з 4 посад: Міський, Львівської, Перемишльської і Блох. Посада Міська - 3042 жителі, 135 будинків. Посада Львівська - 1986 жителів, 217 будинків. Посада Перемишльський - 1729 жителів, 162 будинки. «Блох» зі селом «Новий Світ» становили єврейське містечко (штетл), там жили 2020 осіб і було 148 будинків.
1855-1858 - будівництво шосе Самбір-Дрогобич через Лiшню.
Грудень 1872 - відкритий залізничне сполучення Самбір-Борислав i Стрий-Самбір-Хирів-Перемишль.
1903-1905 - завершено спорудження залізниць Львів-Самбір, Самбір-Санок i збудовано вокзальна приміщення.
Під час Першої світової війни з 17 вересня 1914 по 15 травня 1915 місто було під окупацією російських військ, завдали йому великої шкоди. Було знищено бібліотеку товариства «Просвіта», а в будинку товариства влаштовано стайню для офіцерських коней. Устаткування лабораторій, класів i кабінетів учительській семінарії вивезено в Росію, туди ж вивезли місцевих українських діячів: Данила Стахура, Теодора Бiленького і ін.
Після розвалу Австро-Угорської монархії, 1 листопада 1918 о Самборі встановили владу Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР). Повітового комісаром ЗУНР на Самбiрщіну був призначений відомого письменника Андрія Чайковського, голова магнат Єжи Мнішек. Він загостив в самбiрському королівського замку Григорія Отрепьев, який видавав себе за сина московського царя Івана Грозного - Дмитрія, i допоміг цьому Лжедімітрiю 21 червня 1605 зайняти московський престол (утримував його до 17 травня 1606). Дочка Єжи Мнішека, Марія, була дружиною Лжедимитрия.
Від 29 червня 1941 по 7 серпня 1944 тривала німецька окупація Самбора, зокрема, вбивства єврейського населення.
З Самбором пов`язані імена:
Площа Ринок, 2010 р Самборі діють наступні установи культури: дитяча музична школа, Народний дім, Училище культури, музей "Бойківщина", меморіальний музей Леся Курбаса, студія образотворчого мистецтва, школа декоративно-прикладного мистецтва.
З 1953 в Самборі функціонує Самбірський медичний коледж. У Самборі вже більше 10 років функціонує Самбірський факультет прикладного програмного забезпечення Тернопільського національного економічного університету.



Увага, тільки СЬОГОДНІ!