Герхард домагк

Відео: 30 жовтень 2015 (пт) Новини - Заявки російських на Грін карту

Герхард Йоханнес Пауль Домагк (Нім. Gerhard Johannes Paul Domagk, * 30 жовтня 1895 Лагові - † 24 квітня 1964 Бургберг) - німецький патолог і бактеріолог, лауреат Нобелівської премії з медицини за 1939 рік з формулюванням «за відкриття антибактеріального ефекту пронтозила».
Герхард Домагк народився в Лагові (Бранденбург) в сім`ї директора школи. До 14 років він ходив у школу міста Зоммерфельд (нині Любско). У Кільському університеті він навчався на медичному напрямку, але з початком війни пішов служити добровольцем. У грудні 1914 він був поранений і служив до кінця війни в якості військового медика. Після війни він закінчив навчання і працював в університеті Грайфсвальда, де вивчав інфекційні захворювання, викликані бактеріями. У 1925 році він, слідом за своїм науковим керівником Вальтером Гроссом перейшов в Мюнстерський університет, де отримав професорське звання. Також він отримав посаду в лабораторії Bayer в Вупперталі. У тому ж році він одружився на Гертруді Штрюбе, у них народилося троє синів і дочка.
Домагк був призначений на посаду директора Інституту патології і бактеріології компанії Bayer, де продовжив дослідження Джозефа Клярера і Фрітца Міцша, засновані на роботах Пауля Ерліха. Ці дослідження стосувалися використання барвників (основного продукту компанії IG Farben) в якості антибіотиків. Домагк виявив, що сульфаніламіди пронтозил (en) є ефективним засобом проти стрептококка- за допомогою цього засобу, майбутній нобелівський лауреат, в тому числі вилікував свою дочку, запобігши ампутацію її руки.


У 1939 році Герхард Домагк отримав Нобелівську премію з медицини з формулюванням «за відкриття антибактеріального ефекту пронтозилу». Однак владa третього рейху змусілa його відмовитися від премії, а гестапо помістило його під арешт на тиждень.
Сульфонаміди стали революційним засобом свого часу, проте пізніше їм на заміну прийшов пеніцилін, який володів більшою ефективністю і менш вираженими побічними ефектами (сульфаніламіди можуть служити причиною сечокам`яної хвороби і викликати зміни в кістковому мозку). Дослідження Домагка привели до розробки протитуберкульозних ліків тіосемікарбазід і ізоніазиду, за допомогою яких вдалося запобігти епідемії туберкульозу, охопила Європу після Другої світової війни.
Після війни, в 1947 році, Домагк все ж отримав Нобелівську премію, але без грошової частини, оскільки термін виплати до тих пір пройшло.
Згодом Домагк змінив область своїх досліджень, зайнявшись вивченням туберкульозу і застосуванням хіміотерапії в лікуванні онкологічних захворювань.
Вчений помер у містечку Бургберг поблизу Кенігсфельд в 1964 році.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!