Арселорміттал кривий ріг

«АрселорМіттал Кривий Ріг» (До 2005 р - «Криворіжсталь», в 2005-2007 рр - «Міттал Стіл Кривий Ріг», м.Кривий Ріг) - гірничо-металургійний комбінат- відкрите акціонерне суспільство-одне з найбільших підприємств гірничо-металургійного комплексу України (частка на ринку металопродукції - 20%).
Генеральний директор - Жан Робер Жуе (з 31 січня 2008-у 2005-2008 рр - Нарендра Чодері).
Підприємство займає на внутрішньому ринку монопольне становище за деякими товарними позиціями. Потужності підприємства розраховані на щорічний випуск близько 6 млн. Т. Прокату, 7 млн. Т сталі і понад 7,8 млн. Т чавуну, тобто більше 20 млн. т металопрокату, сталі і чавуну на рік.
Об`єднуючи гірничо-збагачувальний комплекс (з агломераційним виробництвом), коксохімічне та металургійне виробництво (аглодоменного, сталеплавильного і прокатного переділи), становить повний цикл виробництва металу.
Виробничі потужності підприємства з повним циклом розраховані на щорічний випуск більше 6 млн. Тонн прокату, близько 7 млн. Тонн сталі і понад 7,8 млн. Тонн чавуну.
2004 ГМК «Криворіжсталь» відвантажив на експорт близько 6,2 млн. Тонн (експортні поставки здійснювалися в 100 країн світу).
Стійкий прибуток ВАТ «Криворіжсталь» у 2003 році - 870,9 млн. Грн, в 2004 р - понад 2 млрд. Грн, а в I півріччі 2005 р - 790,3 млн. Грн.
Рентабельність підприємства за 2004 р - 29%, за I квартал 2005 року - 45%.
Кількість персоналу за станом на 1 липня 2005 - майже 57 тисяч працівників.
За оцінкою колишнього голови Спеціальної контрольної комісії ВР з питань приватизації Валентини Семенюк, цей об`єкт давав державі 1,25 млрд. Грн. прибутку за рік, а також майже 800 млн. грн. податку для міста Кривий Ріг.
16 червня 1931 голова ВРНГ СРСР Григорій (Серго) Орджонікідзе підписує наказ про будівництво Криворізького металургійного заводу. Згідно з наказом завод необхідно було ввести в дію вже до кінця 1932-го року.
Начальником будівництва і першим директором заводу був призначений колишній бойовий комісар, досвідчений радянський керівник і особистий друг Орджонікідзе Яків Ілліч Весник.
Перш необхідно було вибрати місце для майбутнього гіганта металургії. Розглядалися 4 варіанти: в районі сучасного Карачунівського водосховища, на Гданцівці (на базі вже існуючого чавуноливарного заводу), поруч зі станцією Кривий Ріг (нині Кривий Ріг - Західний) і, нарешті, недалеко від станції Червона. Зупинитися вирішили на останньому варіанті.
Для гігантського будівництва необхідно було величезна кількість людей. Невеликий загін професійних будівельників прибув з Харкова. Всіх інших необхідно було спочатку знайти, а потім навчити. Довгі роки офіційною історією соромливо замовчувався один нюанс: як і всі інші великі будівництва соціалізму, будівництво «Криворіжсталі» не обійшлося без участі спеціального контингенту робітників-в`язнів, «перевернутих» сюди з будівництва Біломорканалу.
Але і цього виявилося достатньо. За партійної рознарядкою в Кривий Ріг прибували люди з довколишніх сіл. Цікаво, що Весник, ставлячи перед собою завдання побудувати підприємство, яке не поступалося кращим зарубіжним виробництвам, на завершальному етапі від послуг іноземних фахівців вирішив відмовитися. Хоча спочатку тут працювали німці й американці. Наші робочі, в розпорядженні яких були тільки примітивні лопати і грабарки, ще довго згадували акуратні інструменти заморських фахівців, їхні дивовижні термоси, що зберігають гарячий чай.
Будівництво почалося в 1931 році на базі залізних руд Криворізького залізорудного басейну (Кривбас).
4 серпня 1934 була запущена перша доменна піч. Вже через чотири місяці вона дала рекордну кількість чавуну - 337 тонн замість запланованих 220-ти. Першою домні дали ім`я «Комсомолка».
До Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр було введено 3 доменні печі і безсемерівській цех у складі 2 конвертерів. На початку війни частина обладнання заводу була евакуйована на Урал (м Нижній Тагіл) Під час німецької окупації міста (15 серпня 1941 - 22 листопад 1944) завод був зруйнований. Після війни відновлений, реконструйований і розширений.
приватизація
За оцінкою директора Міжнародного інституту приватизації, власності та інвестицій А. Рябченко, ринкова ціна підприємства становить 1,3 млрд. Доларів США.
На початку Август 2005 російські експерти оціночної компанії «2К Аудит - Ділові консультації» назвали максимальну вартість ВАТ «Криворіжсталь» - 2,8-3 млрд. Доларів США.
У червні 2005 р Ю. Тимошенко оцінила «Криворіжсталь» в 3-5 млрд. Доларів США.
Ще більш високу ціну за підприємство називав 2004 року В. Пинзеник - на його думку, «Криворіжсталь» коштувала 5-6 млрд. Доларів США
Але в 2004 році Фонд держмайна України вирішив, що 4,26 млрд. Грн. (Близько 800 млн. Доларів США) - це хороша ціна за підприємство.
Заявки на участь в приватизаційному конкурсі 2004 року подали 6 претендентів, деякі з яких пропонували значно вищу ціну. Але умови конкурсу були складені таким чином, що єдиним покупцем зміг стати тільки промислово-фінансовий консорціум «Інвестиційно-металургійний союз» (ІМС- фактичні засноніки - Рінат Ахметов і Віктор Пінчук).
14 червня 2004 ІМС визнаний переможцем. Консорціум заплатив за 93,02% -ний пакет акцій 4 млрд. 260 млн. Грн. (При стартовій ціні 3 млрд. 806 млн. Грн.)
Практично відразу продаж «Криворіжсталі» було оскаржено в судах як проведеної з порушенням законодавства, на неконкурентних засадах, за заниженою ціною. Але Господарський суд Києва 19 серпня 2004 і Вищий господарський суд Києва 22 жовтня 2004 визнали цю угоду законною.
Після зміни влади в країні, 7 лютого 2005 Генеральна прокуратура України внесла касаційне подання до Верховного Суду України з вимогою скасувати згадані постанови судів, Верховний Суд і зробив 1 березня 2005
22 квітня 2005 Господарський суд м.Києва визнав незаконним продаж 93,02% -ного пакета акцій «Криворіжсталі» і постановив повернути їх Фонду держмайна (16 червня «ІНГ Банк Україна», який зберігає акції «Криворіжсталі», переклав їх з рахунку ІМС на рахунок ФДМ).
Уряд доручив Фонду держмайна терміново підготувати документи, необхідні для повторної приватизації «Криворіжсталі».
2 червня Апеляційний господарський суд м.Києва відмовився задовольнити скаргу консорціуму ІМС на рішення Господарського суду м.Києва та наклав арешт на спірний пакет акцій (був знятий тим же судом 20 вересня 2005).
ІМС запропонував уряду до закінчення судового зволікань укласти мирову угоду в справі приватизації комбінату. Президент В. Ющенко висловився за можливість світового, але прем`єр Ю. Тимошенко заявила про «безглуздість» його укладення.
15 червня консорціум ІМС звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на рішення Господарського і Апеляційного господарського судів Києва. Але 21 червня Вищий господарський суд відмовив консорціуму в задоволенні скарги.
ІМС також подав скаргу до Європейського суду з прав людини проти України за фактом повернення комбінату «Криворіжсталь» в державну власність. За словами адвокатів ІМС, рішення про прийняття до розгляду можна очікувати в листопаді 2005 р
У серпні 2005 р адвокати консорціуму ІМС висловлювали намір звернутися з касаційною скаргою на рішення попередніх судів також до Верховного Суду України. Але до цього не дійшло. На початку жовтня консорціум ІМС звернувся до Господарського суду м.Києва з позовом до уряду про незаконність передачі пакета акцій «Криворіжсталі» в держвласність і в Апеляційний господарський суд м.Києва з позовом про зняття арешту з пакету акцій. 6 жовтня ІМС відправив потенційним покупцям «Криворіжсталі» лист з юридичним аналізом судових процесів навколо меткомбінату.
18 червня Кабінет Міністрів України прийняв рішення про повторний продаж 93,02% пакета акцій «Криворіжсталі».
23 червня урядом затвердив уточнений план розміщення акцій «Криворіжсталі», який передбачав продаж акцій в період з 29 червня по 20 листопада 2005
На початку липня уряд затвердив план-графік повторного продажу «Криворіжсталі». Було створено конкурсну комісію на чолі з Дмитром Парфененко (заступником голови Фонду державного майна України). Дату повторного конкурсу призначили на 24 жовтня 2005
10 серпня Фонд держмайна України оголосив конкурс з продажу 93,02% -го пакета акцій (3590038755 акцій) ВАТ «Криворіжсталь». Згідно із затвердженими урядом умовами приватизації, початкова ціна продажу пакета склала близько 10 млрд. Грн. (Близько $ 2 млрд.). Тобто стартова ціна в порівнянні з 2004 роком зросла майже втричі.
ФДМУ уклала договори про конфіденційність з 12 претендентами (8 іноземних, 4 вітчизняні) на участь в конкурсі. Їм були видані сформовані пакети документації про умови конкурсу, оформлені і видані дозволи на відвідування підприємства повноважними представниками.
20 жовтня представники російських компаній «Северсталь» і Evraz Group SA заявили про відмову від участі в торгах.
Таким чином документи в Антимонопольний комітет України подали 10 претендентів.
З них конкурсні гарантії за участь у конкурсі в розмірі 10% від стартової ціни (1 млрд. Грн.) Внесли на рахунок ФДМУ лише 3 структури: Mittal Steel Germany GmbH, консорціум «Індустріальна група» і ТОВ «Смарт-груп».

Mittal Steel Germany GmbH (Дуйсбург, ФРН) - частина найбільшої світової сталеливарної компанії Mittal Steel Co.
Виникла в 2004 р в результаті злиття Ispat International NV і LNM Holdings NV (Штаб-квартира в Роттердамі).
Mittal Steel Co. Володіє підприємствами в 14 країнах світу (179 тис. Працівників).
засновники Mittal Steel Co. - Сім`я громадян Індії Лакшмі Міттала.
Mittal Steel Germany GmbH об`єднує заводи Mittal Steel Ru hrort, Mittal Steel Hamburg і Mittal Steel Hochfeld.
Mittal Steel Co. Брала участь у першому конкурсі з продажу «Криворіжсталі» (2004).


Консорціум «Індустріальна група» (ІГ) (Київ) - в 2004 р представляв корпорацію «Індустріальний союз Донбасу» (ІСД) в конкурсі по «Криворіжсталі».
Став тоді другим допущеним до участі в конкурсі претендентом поряд з «ІМС».
Восени 2005 року 2-й світовий виробник сталі Arcelor SA (Люксембург) придбав 60% консорціуму «ІГ» (40% залишилося у ІСД).
Arcelor SA і ІСД домовилися про спільну участь у приватизації «Криворіжсталі».


ТОВ «Смарт-груп» (Дніпропетровськ) - здійснює торгово-посередницькі операції з металургійною продукцією та обладнанням.
Засновники ТОВ «Смарт-груп» - англійська, швейцарська та 3 російські компанії.
Близько 65% в статутному фонді належить компанії «Лукойл - Північно-Захід». паливні карти ЛУКОЙЛ.
Власник останньої - російський бізнесмен Вадим Новинський.

18 жовтня в Верховній Раді була зроблена спроба зірвати продаж «Криворіжсталі». Депутати несподівано проголосували за постанову № 8263-1 "Про збереження у власності держави пакета акцій ВАТ« Криворіжсталь », запропоновану членами фракції« Регіони України »В. Зубановим і Г. Самофалов, а також прийняли в 1-му читанні два законопроекти - про введення мораторію на приватизацію пакета акцій, що належить державі в статутному фонді ВАТ «Криворіжсталь», запропонований Л. Кириченко ( «Регіони України») та І. Шаровим (фракція «Вперед, Україно!"), і про включення «Криворіжсталі» до переліку об`єктів права державної влас нности, що не підлягають приватизації (автор - Л. Кириченко, «Регіони України»). За ці рішення голосували фракції «Регіонів України», комуністів, соціалістів, СДПУ (о) і Народної партії України. Проти - "Наша Україна", УНП, ПРП, НРУ, БЮТ, «Єдина Україна».
Проте 24 жовтня 2005 приватизаційний конкурс відбувся. Його переможцем визнали компанію Mittal Steel Germany GmbH. Вона виявила готовність виплатити за 93% пакет акцій «Криворіжсталі» 24 млрд. 200 млн. Грн (4,8 млрд доларів США), що в 2,4 рази перевищує стартову ціну і в 5,7 рази - суму, отриману за підприємство 2004 року.
Проведення конкурсу транслювали в прямому ефірі два телеканали - Перший національний та "5-й канал».

акції автосалонів