Урал

Відео: БАТЯ І УРАЛ. Подсосалі Батьку. Катаємо дівок. WRPF Європа. Батя тисне сотку

Урал - гори в Росії, протяжністю понад 2000 км-висотою до 1895 м (Народна), на західних схилах розвинений карст (численні печери) - вододіл між басейнами річок Обі, Печори, Волги і Урала- тайга, на півночі тундра, на півдні лесостепь- заповідники природи-залізні, мідні, хромові, нікелеві руди, азбест, декоративне і дорогоцінні камні- великі промислові центри: Єкатеринбург, Челябінськ, Магнітогорськ. Дізнайтеся останні новини Челябінська.
Гори виникли і в пізньому протерозої. За латинською назвою Уральських гір раніше виділявся геологічний період рифей, який за сучасною класифікацією розділений на ряд періодів, що передували едіакарію.
територіальний поділ
Географічно Уральські гори поділяют на п`ять частин:

Південний Урал


середній Урал


північний Урал


Приполярний Урал


полярний Урал

На півночі продовженням Уральського хребта можна вважати гірську систему Пай-Хой, на півдні - Мугоджар.
Енциклопедія українознавства
Урал, поширена в літературі назва Уральських гір, а також геогр.-екон. краю, що охоплює півд. частина Уральських гір і прилеглі до них (з зап., сх ... і півд.) передгір`я (звич. хвилясті рівнини).
Укр. поселенці живуть на Пд. В., до складу якого входять Оренбурзька і Челябінська область і Башкирська АРСР. Півд.-сх. частина - Уральська область входить до складу Казахської РСР (Сер.-Азіатський Степовий Край). Площа Пд. В. - 355 500 км 2, населення (на 1980) 9, 5 млн, в тому ч. 64% в мстах.
Півд. В., на якому селилися український, являє собою переважно лісостепу і степу з чорноземними почвамі- клімат строго континентальний (температура січня: - 14 до - 18 ° Ц. липня: +17 до 21 ° Ц. атмосферних опадів 300 - 700 мм ).
Укр. поселенці почали прибувати на У. тоді ж, як і на Поволжі - з 18 століття, і працювали виключно як землероби. За переписом 1897, їх було 49 000. З кін. 19 в. еміграція на У. збільшилася (по по У.), і, за переписом 1926, ч. український там виросло до 236 000. Найсуцільніше вони селилися на півн. сх. нинішньої Челябінської області-у багатьох с. вони переважали, були й чисто укр. села з назвами: Полтава, Дворянське, Харківський хутір т.д.
У 1930-х pp, а ще більше після другої світової війни відбулися великі зміни в стані укр. поселення. Не маючи нового припливу і позбавлені будь-яких нац. прав, вони, як і у всій РРФСР, піддавалися денаціоналізації, зокрема мовної. Разом з тим, у зв`язку з ростом індустріалізації В., вони переселялися в пром. м. Виникли великі укр. скупчення в г .: Челябінськом (1957 - 29 700), Магнітогорську (23 100), Оренбурзі і ін.
Кількість українців, по переписи 1970 (в тис.): В Башкирської АРСР - 76, в обл. Оренбурзької - 113, Челябінській - 115, разом 304. У цих обл. більшість становлять росіяни (42,6%) - ін. національності: башкири, мордва, білоруси. 51% українців жило в м Про значне процес денаціоналізації свідчить в світлі урядової статистики, що на 304 000 українців, тільки 64,2% подало Українська мова як рідна, а 18,7% нею ще вільно володіли. Довше, ніж укр. національність і мову, зберігаються деякі елементи фолкльор (зокрема пісні), одяг і т.д. На денаціоналізацію чимало впливають змішані подружжя.