Вернер карл гейзенберг

Відео: Свідоме Спостереження Майбутнього, Принцип Невизначеності Гейзенберга

Вернер Карл Гейзенберг (Нім. Werner Karl Heisenberg, 5 грудня 1901, Вюрцбург - † 1 лютого 1976) - німецький фізик, творець матричної механіки, автор принципу невизначеності.
Поширена також інше, ближче до німецького оригіналу, прочитання прізвища - Гайзенберг.
Вернер Гейзенберг народився в Німеччині, в місті Вюрцбург, де його батько викладав в гімназії грецьку мову. Коли Гейзенберга-старшого запросили до університету, сім`я переїхала в Мюнхен. Там Вернер вступив до гімназії. Ще з дитинства майбутній вчений відчував велику тягу до знань. Подібно до його батька, він мав неабиякі лінгвістичні здібності, читав трактати англійських філософів, прекрасно грав на фортепіано і органі, захоплювався спортом. Але найбільше дивували вчителів та однокурсників його математичні здібності.
Після закінчення гімназії Гейзенберг навчався в Мюнхенському університеті, в якому викладав відомий вчений Арнольд Зоммерфельд.


Потім стажувався в не менш відомого вченого Макса Борна в Геттінгені. Саме тут в 1925 він виконав одну зі своїх найважливіших наукових робіт про інтенсивність спектральних ліній. Це був перший крок на шляху створення нової фізичної теорії - квантової механіки. Теоретична схема Гейзенберга - так звана матрична механіка - дозволяла за допомогою нових математичних методів обчислити величини, безпосередньо вимірювані в експериментах.
Вернер Гейзенберг був також учнем видатного датського фізика Нільса Бора. Результатом наукових дискусій між ними з питань квантової механіки стало відкриття Гейзенбергом в 1927 співвідношення невизначеностей. Це співвідношення означає, що зв`язані змінні не можуть бути одночасно виміряні з довільною точністю - твердження, що здається абсолютно незвичним з погляду класичної фізики.


За роботи з квантової механіки Вернер Гейзенберг в 1932 була присуджена Нобелівська премія.
Надалі Гейзенберг отримавши ще цілий ряд важливих результатів в області теоретичної фізики, що мали велике значення для розвитку квантової механіки атома і атомного ядра, квантової електродинаміки, теорії елементарних частинок і фізики твердого тіла.
Останні роки життя вчений присвятив створенню єдиної теорії поля з метою об`єднання всіх типів фундаментальних взаємодій і характеристики всіх елементарних частинок.
Категорії: Персоналії за алфавітом | Вчені за алфавітом | Персоналії за алфавітом | Лауреати Нобелівської премії з фізики | Випускники Мюнхенського університету | Народились 5 грудня | Народились 1901 | Померлі 1 лютого | Померлі в 1976 | Німецькі фізики | Фізики-теоретики

Увага, тільки СЬОГОДНІ!