Право

Відео: Україна на колінах? Право голосу

Право - це система загальних загальнообов`язковим, формально-визначених правил поведінки, які встановлюються, охороняються і гарантуються державою з метою врегулювання найважливіших суспільних відносин.
термін право вживається в наступних значеннях:
1. Законодательство- здійснювана державою форма законодавства, залежна від соціального устрою країни. Система встановлених або санкціонованих державою загальнообов`язкових правил (норм) поведінки, що виражають волю панівного класу або більшості народу.
2. Завойовувати народом справедливі закони і соціальний лад.
3. Інтереси певної особи, суспільної групи і т.д., які спираються на закон, релігійні постулати, давні звичаї і т.д., обумовлені постановою держави, установи і т.п., захист інтересів і можливостей особистості щодо участі в чому-небудь , отримання чого і та ін ..
4. Обумовлена певними обставинами підстава, здатність, можливість робити, робити що-небудь, користуватися чим-небудь. / / Мати в своїй владі. / / Перевага, привілей, надані кому-, чому-небудь. / / Офіційний дозвіл, допуск до виконання яких обов`язків, до зайняття певної посади, вступу до вищого навчального закладу і т.п. наприклад:


5. Наука, юриспруденція.
об`єктивне право
Право (право в об`єктивному сенсі) - система встановлених і охоронюваних державою загальнообов`язкових, формально певних норм (правил), що регулюють найважливіші суспільні відносини. Вони мають повноваження визнавати правомірними або неправомірними певні діяння (дії або бездіяльність), що дозволяють або забороняють певні відносини між людьми і об`єднаннями, забезпечують методи гарантування справедливих відносин, прав і свобод громадян та їх об`єднань, і забезпечують відповідальність і покарання для тих, хто не дотримується встановлені правила поведінки.
У розвинених суспільствах право пов`язане з державою і не може існувати окремо від нього, оскільки його загальнообовьязковість забезпечується заходами державного впливу, а самі норми як правило приймаються, змінюються або скасовуються тільки державними органами. У суспільствах, де державна влада відсутня чи її вплив дуже слабкий, правові взаємини можуть регулюватися встановленими традиціями, релігією.
У свою чергу держава не може існувати без права, так як нормами права регулюються державний лад, а це форма правління держави, її територіальний устрій, політичний режим. А також організація і порядок діяльності державних органів, міри покарання за невиконання обов`язкових вказівок держави, а також інші суспільні відносини, важливі для існування держави.
джерела права
Право має такі джерела:


форми права
Існують такі форми права як:
суб`єктивне право
Право (право в суб`єктивному сенсі) - це міра можливої поведінки особи, визначена правовими актами повноваження конкретної особи - суб`єкта правовідносин на певні дії (дія або бездіяльність) і цінності.
природне право
Розрізняють таке поняття як природне право, тобто мається на увазі сукупність правил, що випливають із самої природи буття людини і відображають загальнолюдські уявлення про принципи, на яких повинні базуватися взаємовідносини між людьми, а тому є вічними і незмінними, як сама природа.
Оригінальна розуміння феномену "природного права" запропоновано український правознавцем А. Н. Костенко. Згідно розробляється ним доктриною натуралістичної юриспруденції, "природне право" - це природні закони суспільного життя людей, що мають втілюватися в законодавстві і правовій культурі людей. Закони "природного права" не є вічними і незмінними, вони змінюються разом із зміною і розвитком самої природи суспільного життя людей. Це означає, що ті природні закони, які були притаманні, наприклад, первісному суспільству вже не є природними для сучасного суспільства - вони стають для нього протиприродним, бо змінилася природа самого суспільства. Так само як природа людського суспільства не є незмінною, не є "вічними і незмінними" і закони "природного права".
Право як наука
Право ще розуміють як науку і дисципліну, що вивчають систему встановлених та охоронюваних державою загальнообов`язкових, формально певних норм (правил), що регулюють найважливіші суспільні відносини.
принципи права - це аксіоматично поняття на яких будується і функціонує правова система.
Загальні принципи права:
Серед основних принципів деякі вчені називають правові презумпції та аксіоми.
Принципи права служать загальними орієнтирами у правотворчості і правозастосуванні.


функції права - це основні напрями впливу права на свідомість і поведінку суб`єктів суспільних відносин з метою вирішення конкретних завдань. Основна функція права полягає в тому, що воно є нормативним і загальнообов`язковим засобом врегулювання суспільних відносин, а це свідчить про те є нормативно-регулюючу. Функції права можна класифікувати за різними підставами
За сферою правового впливу розрізняють такі функції:
За характером впливу на свідомість і поведінку суб`єктів суспільних відносин:
За характером впливу:
За сферою на яку поширюються функції права:
Система права - це обумовлена характером суспільних відносин внутрішня будова (структура) права полягає в об`єднанні правових норм в інститути, підгалузі і галузі права.
Ознаки системи права
області права
Система права підрозділяється на галузі в залежності від предмета і методу правового регулювання. Таким чином галузь права - це система правових норм, властивими їм методами регулює відносини у певній сфері суспільного життя. В Україні існують такі галузі права: Цивільне право, Сімейне право, Кримінальне право, Земельне право, Міжнародне право, Господарське право, Фінансове право і т.д. Галузь права може включати в себе підгалузі, наприклад: Корпоративне право - підгалузь Господарського права, Право інтелектуальної власності - підгалузь Цивільного права-Банківське право і Бюджетне право - підгалузь фінансового права-т.д.
Традиційно правові норми діляться на норми публічного і норми приватного права.
публічне право
Публічне право - це система правових норм, що регулюють відносини між державними органами, а також між державою і особистістю і суспільством, які складаються в процесі організації і здійснення державної влади. До публічного права відносяться такі галузі як: конституційне право, адміністративне право, фінансове право, кримінальне право, екологічне право, конституційне процесуальне право, адміністративне процесуальне право, кримінально-процесуальне право, кримінальне виконавче право, цивільне процесуальне право, господарське процесуальне право, інформаційне право.
Приватне право
Приватне право - це система правових норм, що регулюють відносини між фізичними і юридичними особами. До приватного права відносяться такі галузі як: цивільне право.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!