Народився 18 квітня 1897 селі Пилява Бучацького району в сім`ї небагатих галицьких селян Михайла Антоновича та Марії Йосипівни Крушельницьких. Навчався в Тернопільській українській гімназії, був учасником трупи «Тернопільські театральні вечори».
Кінці 1923 року театр «Руська бесіда» була ліквідована, а згодом в Галичині закрили всі українські культурні заклади. Крушельницький їде в Прагу. Там він вступив на філософський факультет Празького університету. У 1924 році повертається в Україну, а в грудні цього ж року вступає в театр «Березіль» у Харкові, де працювали такі видатні діячі театрального мистецтва, як режисер-постановник і художній керівник театру Л. Курбас. актори А. Бучма. Д. Антонович. Н. Ужвій. У 1952-1963 роках актор і режисер Київського академічного драматичного театру імені Івана Франка. Працюючи в Києві М. Крушельницький досяг розквіту акторської та режисерської майстерності в ролі Омелька і Борулі в п`єсі «Мартин Боруля» Карпенка-Карого. Падури «Маклена Граса» М. Куліша. Б. Хмельницького у виставі «Б. Хмельницький »А. Корнійчука, Ліра «Король Лір» В. Шекспіра. як режисер постановок «Дай серцю волю, заведе в неволю» М. Кропивницького кого. «Ярослав Мудрий» І. Кочерги. Знімався в кінофільмах «Ягідка кохання». "Кривавий світанок". «Мартин Боруля». «Суєта» та ін. З 1952 року і майже до останніх днів працював в Київському інституті театрального мистецтва ім. І. К. Карпенка-Карого, вів курс режисури та майстерності актора.
Помер 5 квітня 1963 похований в Києві.
Знявся у фільмах: «Ягідка кохання» (1926, Жан Ковбасюк), «Коліївщина» (1933, полковник), «Мартин Боруля» (1953, Омелько), «Суєта» (1956, Тарабанов), «Кривавий світанок» (1957, Андрій Волик), «Чому посміхалися зорі» (1966, т / ф). Йому присвячено документальну стрічку «Мар`ян Крушельницький» (1962). 1995 Харківська міська рада заснувала премію його імені.
Поділися в соц. мережах:
Перфілов лев олексійович
Гердт зіновій юхимович
Бучма амвросій максиміліанович