Дніпропетровський національний університет імені олеся гончара

Відео: ДНУ - лідер освіти

Історія
Перша спроба заснування університету в Катеринославі була зроблена ще в кінці XVIII століття, коли з`явився відповідний царський наказ. Але практично ця ідея була реалізована лише в 1918 році завдяки наполегливим зусиллям місцевої інтелігенції й підтримці видатних українських вчених В. І. Вернадського, Д. І. Багалія, М. П. Василенко, Л. В. Писаржевського, за клопотанням яких уряд Скоропадського ухвалив рішення про відкриття університету в складі чотирьох факультетів: історико-філологічного, юридичного, медичного і фізико-математичного. Перший набір на перший курс Дніпропетровський (Катеринославський) університет зробив влітку 1918 р (два курси були автоматично переведені до університету Вищих жіночих курсів, на базі яких і був заснований університет). Контингент студентів в 1918/19 навчальному році становить 2,750 осіб.
Серед засновників університету були видатні вчені початку XX століття В. Е. Дзержинський, М. І. Лебедєв, Л. В. Писаржевський, М. К. Любавський, Д. І. Яворницький та ін. Першим ректором університету був відомий вчений-біолог, професор В. П. Карпов, який свого часу очолював Гістологічний інститут Московського університету. Для організації факультетів запросили видатних фахівців з інших університетів: колишнього ректора Московського університету, професора М. К. Любавський, А. І. Щербина, Д. І. Яворницького та ін.
Планувалося відкрити кафедри: філософії, історії України, порівняльного мовознавства, української мови та літератури, історії мистецтв, історії церкви, археології та ін. Місцеві наукові кадри і професори, запрошені з інших університетських центрів, утворили монолітний викладацький склад Катеринославського університету, де працювали А. Н. Динник, Л. В. Писаржевський, С. Б. Шарбе, М. Ф. Злотников, П. М. Леонтовський, М. І. Лебедєв. Коли в 1918 році Українська Академія наук вперше сформувала свій склад, то одним з дванадцяти дійсних членів Академії став професор Катеринославського університету Ф. В. Тарановський (відділення соціальних наук).
У 1920 році в зв`язку з реорганізацією освітньої системи України на базі Катеринославського університету створюється Інститут народної освіти, яке існувало до відновлення університетської мережі в республіці на початку 1933 року. Вже на першому етапі функціонування університету сформувалися і отримали визнання наукові школи в галузі теоретичної (електронної) хімії академіка Я. М. Бродського, прикладної механіки - академіка А. Н. Динника, металофізики - академіка Г. В. Курдюмова, фізики рідкого стану - академіка В. І. Данилова, гідробіології - академіка Д. А. Свиренко, української історії, археології та етнографії - академіка Д. І. Яворницького та ін.
Значних матеріальних збитків і людських втрат зазнав університет у роки Великої Вітчизняної війни. В ході тимчасової окупації міста були спалені всі навчальні корпуси. Понад 600 викладачів і студентів добровольцями пішли на фронт захищати Батьківщину від фашистської навали. Серед них - Герої Радянського Союзу В. П. Юбкін і С. І. Швець.
У повоєнний час починається бурхливий розвиток університету. У 1951 році відкривається фізико-технічний факультет для підготовки фахівців в новій галузі техніки - ракетобудуванні. На більшості факультетів і кафедр проводились дослідження з фундаментальних та прикладних наук. З`являються і успішно розвиваються нові наукові школи в галузі математики, механіки (професори Н. П. Корнійчук, В. І. Моссаковський), фізики, радіоелектроніки (професори Ф. І. Коломойцев, М. І. Варич, І. С. Мірошниченко) , біології, біотехнології (професори А. Л. Бельгард, Г. Б. Мельников), хімії (професор В. С. Малиновський), ракетно-космічної техніки (професори В. А. Махін, М. Ф. Герасюта, В М. Ковтуненко, М. І. Дупліщев), соціально-гуманітарних наук (професори BC Ващенко, Д. П. Пойда). Розширювалася номенклатура спеціальностей, за якими здійснювалася підготовка фахівців, зростав кадровий потенціал, створювалися нові факультети, кафедри, лабораторії, науково-дослідні інститути, зміцнювалась матеріально-технічна база.
З середини 60-х років почалося будівництво нового університетського комплексу з розвиненою соціально-культурною інфраструктурою. Перетворення університету на один з провідних вузів України та колишнього СРСР цілком закономірно і справедливо пов`язується з ім`ям академіка В. І. Моссаковський, який був його беззмінним ректором протягом 22 років (1964-1986).
Університет зазнав великої реорганізації: Дніпропетровський інститут народної освіти, Дніпропетровський вищий інститут освіти, відновлюється знову університет на базі фізико-хіміко-математичного інституту та біофаку інституту профосвіти в 1933 р В якій би формі або назві не існував наш університет, він завжди був визнаним і впливовим. Одним з кращих в республіці вважався Катеринославський інститут народної освіти. Бібліотека, де були зібрані цінні видання, зокрема з історії, літератури, педагогіки, в 1930 році була однією з найбільших академічних бібліотек України. ДГУ перший серед університетів України відновив свою діяльність після звільнення Дніпропетровська від фашистів. У 1967 р в ДДУ (третьому університеті в Україну) відкрито факультет підвищення кваліфікації викладачів вищих навчальних закладів.
Визнанням авторитету вчених нашого університету було включення їх до складу науково-методичних і координаційних рад Мінвузу СРСР і АН СРСР і УРСР. ДГУ в регіоні став провідним освітнім і науковим центром, а в СРСР - базовим навчальним закладом. Дніпропетровський університет є провідним центром республіки з вивчення джерелознавства історії України, одним з трьох провідних центрів в області ядерної фізики і одним з перших вузів СРСР і України, які підняли питання про гуманізацію і гуманітаризацію освіти і внесли до навчальних планів нові предмети: українську мову, історію Україна, етику, естетику, екологію та ін.
За час свого існування університет підготував понад 70 тисяч фахівців. З огляду на загальнодержавне і міжнародне визнання результатів діяльності Дніпропетровського держуніверситету, розробку й реалізацію ним найважливіших державних програм у гуманітарній сфері, наявність у закладі визнаних на загальнодержавному і світовому рівнях фахівців та їх наукових шкіл, Указом Президента України від 11 вересня 2000 нашому університету надано статус національного. 25 червня 2008 постановою Кабінету міністрів України ДНУ присвоєно ім`я знаменитого випускника Олеся Гончара.
університет сьогодні
У складі університету функціонує 20 факультетів.
В університеті навчається понад 15 тисяч студентів, з них більше 12 тисяч - за денною формою навчання. Підготовка фахівців в університеті здійснюється за денною, заочною та екстернатною формами навчання по 10 галузям знань, 37 напрямками підготовки фахівців з вищою освітою і 69 спеціальностями з ліцензованим обсягом прийому 2860 осіб.
Згідно з чинною ліцензією в ДНУ здійснюється підготовка магістрів за 58, спеціалістів - за 67, бакалаврів - за 69 спеціальностями.
Дніпропетровський національний університет - провідний вищий навчальний заклад в Україні.
Загальна інформація
Статус - національний
Акредитація IV
Ліцензія АБ № 175190
Підпорядкованість Міністерство освіти і науки України
Керівник вузу ректор Поляков Микола Вікторович, док. фізико-математичних наук, проф. Адреса 49050, Дніпропетровська область, м Дніпропетровськ, вул. Наукова, 13
Телефони (056) 3736790 Факс (056) 3736781 Web-сайт [dnu.dp.ua] E-mail [email protected]
Напрями підготовки:

мистецтво
Філософія
Журналістика
Історія
Міжнародні відносини
Філологія
Психологія
Соціологія
Політологія
Економіка і підприємництво
менеджмент
право
фізика
Прикладна фізика
хімія
Біологія
Географія
Геологія
гідрографічні роботи
Математика
прикладна математика
механіка
Комп`ютерні науки
інженерне матеріалознавство
Інженерна механіка
Енергетика
Радіотехніка
електроніка
прилади
електронні апарати
Комп`ютерна інженерія
Хімічна технологія та інженерія
Авіація і космонавтика

факультети

Факультет української й іноземної філології та мистецтвознавства


Соціально-гуманітарний факультет


Факультет систем і засобів масової комунікації


Факультет міжнародної економіки


Економічний факультет


Історичний факультет


Факультет психології


Юридичний факультет


Факультет фізики, електроніки та комп`ютерних систем




Хімічний факультет


Факультет біології, екології та медицини


Геолого-географічний факультет


Факультет прикладної математики


Механіко-математичний факультет


Фізико-технічний факультет


Центр заочного та вечірньої форм навчання


Центр післядипломної освіти


Центр довузівської підготовки

інститути
В університеті функціонує 3 науково-дослідних інститути:

біології (дослідження біофізики складних систем, наземної екології та рекультивації земель, фізіології і молекулярної біології рослин).
геології (вивчення надр південного сходу України з метою розширення мінерально-сировинної бази промисловості, раціонального використання мінерально-сировинних ресурсів регіону).
енергетики (науково-дослідні роботи інституту спрямовані на розвиток сонячних і вітрових енергетичних систем, а також перспективних систем ракетно-космічної техніки та енергозберігаючих технологій).

випускники

Копійка Олег Валентинович - відомий в області телекомунікацій професіонал, В.о. генерального директора Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення.
Кучма Леонід Данилович - Президент України (1996-2005).
Тимошенко Юлія Володимирівна - прем`єр-міністр України (4 лютого 2005 - 8 вересня 2005 і 18 грудня 2007 - 3 березня 2010).
Ковалевська Ірина Анатоліївна - співзасновник вітчизняної Школи підземної розробки.

Почесні доктори університету

Олесь Терентійович Гончар - Видатний український письменник.

Академік НАН України. Лауреат Ленінської премії та Державної премії України. Герой Соціалістичної праці.
рішення Вченої ради 08.04.1993 р

Юрій Павлович Семенов - генеральний конструктор НВО «Енергія» (Росія).

Академік РАН. Лауреат Ленінської премії. Герой Соціалістичної праці.
рішення Вченої ради 02.10.1993 р

Сергій Миколайович Нікольський - Академік РАН.

Лауреат Державних премій.
рішення Вченої ради 02.10.1993 р

Петро Трохимович Тронько - Зав. відділом Інституту історії України НАН України.

Академік НАН України Лауреат Державної премії України
рішення Вченої ради 20.02.1997 р

Леонід Данилович Кучма - Президент України (1994-2005).

Лауреат Ленінської премії та Державної премії України
рішення Вченої ради 15.05.2000 р

Клаус троічен - Проректор Університету Ліндау (Німеччина)


рішення Вченої ради 19.04.2001 р

Микола Павлович Корнійчук - Академік НАН України.

Лауреат Державної премії України
рішення Вченої ради 19.04.2001 р

Ернст Зигмунд - Президент Бранденбурзьких технічним університетом (Німеччина)


рішення Вченої ради 11.06.2001 р

Георгій Вікторович Дзяк - Ректор Дніпропетровської державної медичної академії.



Академік АМН України
рішення Вченої ради 25.10.2001 р

Володимир Михайлович Литвин - Голова Верховної Ради України (2002-2006)

Академік НАН України Лауреат Державної премії України
рішення Вченої ради 20.02.2003 р

Єжи Лещинського - Професор Джексонського державного університету (США)

Член-кореспондент Європейської академії наук
рішення Вченої ради 18.09.2003 р

Мар`ян Харасімюк - Ректор Люблінського університету ім. Марії Кюрі-Склодовської


рішення Вченої ради 21.04.2005 р

Сергієнко Іван Васильович - Директор Інституту кібернетики імені В. М. Глушкова НАН України.

Академік НАН України
рішення Вченої ради 20.04.2006 р

Андрущенко Віктор Петрович - ректор Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова


рішення Вченої ради 2008

Бакіров Віль Савбанович - ректор Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна


рішення Вченої ради 2008

Згуровський Михайло Захарович - ректор Національного технічного університету України ( «КПІ»)


рішення Вченої ради 2008

Конюхов Станіслав Миколайович - генеральний директор - генеральний конструктор ДКБ «Південне»,

академік НАНУ, Герой України, випускник ДНУ
рішення Вченої ради 2008

Кремень Василь Григорович - президент Академії педагогічних наук України, академік НАНУ


рішення Вченої ради 2008

Кривцов Володимир Станіславович - ректор Національного аерокосмічного університету імені М. Є. Жуковського


рішення Вченої ради 2008

Лоскутов Олександр Євгенович - зав. травматології та ортопедії Дніпропетровської державної медичної академії


рішення Вченої ради 2008

Мельников Юрій Опанасович - професор університету Теннессі (США), випускник ДНУ


рішення Вченої ради 2008

Пилипенко Віктор Васильович - академік НАНУ, випускник ДНУ


рішення Вченої ради 2008

Садовничий Віктор Антонович - ректор Московського державного університету ім. М. В. Ломоносова


рішення Вченої ради 2008

Хосе Мануель ресі Еспехо - професор університету Кордови (Іспанія)


рішення Вченої ради 2008

Шевченко Володимир Павлович - ректор Донецького національного університету, академік НАНУ, Герой України, випускник ДНУ


рішення Вченої ради 2008
джерела

https://osvita.org.ua/highedu/?hes_id=365
https://dnu.dp.ua/

Увага, тільки СЬОГОДНІ!