Фальковський дмитрий никанорович

Дмитро Никанорович Фальківський (Справжнє прізвище Левчук * 3 листопада 1898 село Великі Лепесей (зараз в міській межі міста Кобрина, Берестейщина) - † 16 грудня 1934 Київ) - український поет, прозаїк, перекладач, сценарист.
Навчався в Брестській гімназіі- за революції працював у більшовицькому підпіллі. 1920-1923 служив у Червоній армії (в органах ЧК), по демобілізації з 1924 жив у Києві. Друкуватися почав 1924 і містив поезії в журналах «Червоний шлях», «Життя і революція», «Всесвіт», «Глобус» - належав до літературної групи «Ланка» (пізніше МАРС). У ліриці Фальківського поруч з мотивами поліської природи, головна увага зосереджена на відображенні трагічних подій революції 1917-1920 в Україні. Крім віршів, Фальковський писав нариси, оповідання, сценарії. Незважаючи на його революційне минуле, офіційна критика ставилася недовірливо до його творчості. Коли в зв`язку з убивством С. Кірова було посилено терор, його разом з Г. Косинкою, А. Влизько, К. Буревій, і іншими розстріляні в групі двадцять вісім.
Окремі збірки віршів: «Чабан» (1925), «Обрії» (1927), «На згарищі» (1928), «Полісся» (1931). Посмертні видання: під редакцією М. Неврлого «поранені дні» (Пряшів, 1969- там і докладна бібліографія) і «Вірші» (Київ, 1989).
Автор сценарію фільму «Гребля прорвана» (1928, у співавторстві з Л. Френкелем).

Увага, тільки СЬОГОДНІ!