Жінка з дитиною як катастрофа

У моєї знайомої горе в сім`ї. Ну як горе. Плачуть. Руки заламують. Родичам і друзям скаржаться. Улюблений синочок одружується на розлученій жінці з дитиною. Кінець світу. Так вона ще й старша за нього років на п`ять. Та ще й вагітність незапланована трапилася. Ну, вірніше, за версією батьків вона дуже навіть запланована. Самі розумієте ким.

Обвели, ніби як, хлопчика навколо пальця.

При цьому хлопчикові, на хвилиночку, вже за тридцять. І останні років п`ять-сім батьки постійно нили на тему відсутності онуків. І не було їм ні дня спокою, тому як улюблений синочок гуляв і жив собі на втіху. Мріяли вони, мріяли, щоб він став розсудливим, сім`ю завів. До церкви ходили. Свічки ставили.

Ну як би ось. Вимолили. Сидимо на кухні. Мати в печалі.

- Вона його окрутила, - каже.

- З чого б це раптом?

- Вона старша за нього.

- Ну це така незначна різниця, - намагаюся утішити я її. - Чи не двадцять ж років…

- Ми хотіли йому в дружини молоду дівчинку.

- Ну йому ж з нею жити.

- Йому тепер ще й чужу дитину утримувати.

- Ну вона ж працює, батько дитини напевно аліменти платить. Там же теж є бабусі, дідусі. Зрештою, навіть якщо і так, вам шкода для дитини, який зараз є частиною сім`ї вашого сина, бутерброди з сиром ?! Та й дорослий він уже. Оглянутися не встигнете, як він сам одружується.

- Він за свої гроші в її квартирі ремонт робить.

- Ну він же теж там живе тепер.

- А якщо вона його виставить потім?

- Ну куди вона його виставить? Вона ж в пологовий будинок вже сумку збирає.

- Всяке буває.

- Зате у неї квартира своя. Радійте. А що було б, якби він її додому привів?

- Ой немає. Чи не пережила б.

Ніхто ж насильно нікого не одружує. Навіть батьки, впевнені мало не в тому, що вона підсипала йому в чай приворотне зілля, не заперечують, що їх дитина щаслива.

Щаслива людина! Бігає, літає, плани будує. Ремонтом займається, тумбочки купує, полички якісь, чепчики, штанці. Син у нього скоро народиться. Батьки онука дочекалися. Невістка - хороша в усіх відношеннях жінка. Претензій до неї, крім як наявності шлюбу в анамнезі і дитини в будинку, ніяких.

Єдиний недолік людини полягає в тому, що до своїх тридцяти п`яти років вона вже встигла побувати замужем і народити дитину. І?

При нинішньому відсотку розлучень дивно зустріти людину за тридцять, що не встиг сходити заміж або одружуватися. І що тепер? Клеймо на все життя?

Це скільки ж в нас дивних переконань.

І тут знову включається політика подвійних стандартів. Якщо у тебе дочка, яка розлучилася і живе одна з дітьми, ти будеш мріяти знову видати її заміж. Але наявність сина різко все змінює. Виходить, що тобі судилося молитися про те, щоб він, не дай Бог, не зв`язався з розведеною?

Ну ось дочка у них же, у знайомих цих моїх. За іронією долі теж розлучена, теж з дитиною. І що ж? Вони ж сплять і бачать, як її прилаштувати! До церкви ходять. Свічки ставлять.

- А Таня, - питаю, - якби була на місці цієї дівчини?

Мовчить.

Може, я зміню свою думку рівно в ту хвилину, коли мій син приведе додому жінку з купою дітей від попередніх шлюбів. Але поки подібна думка мене чомусь не лякає.

Хоча до синів у матерів чомусь взагалі дещо дивне ставлення. І люблять вони їх частіше більше, ніж дочок. І з невістками у них напружено. Якось я брала інтерв`ю в однієї з наших теледів, синові якої на той момент було років дев`ятнадцять. І ось вона прямо сказала, що у нього ще дівчата немає, але вона вже заздалегідь її ненавидить. Якою б гарною вона не була.

А вже про те, що у неї може бути дитина від попередніх стосунків, навіть і мови не йде! Тільки, мовляв, через мій труп.

Ось після таких історій в черговий раз не хочеться заміж. Гаразд, є чоловіки, які не бажають пов`язувати себе узами шлюбу з розведеними жінками з дітьми. Особиста справа кожного. Але я ніколи не думала на цю тему в контексті батьків потенційного чоловіка. Ось так зв`яжешся з чоловіком, а його батьки будуть тобі натягнуто посміхатися і, може навіть, протягувати шоколадку твоїй дитині, а насправді тихо ненавидіти і плакатися в трубку родичам, що підла змія окрутила їх синочка.