Василь Васильович Зіньківський народився 4 липня 1891 місті Проскурові в родині священика. Вищу освіту він здобув на історико-філологічному факультеті Київського університету, де був одним з безпосередніх учнів Георгія Челпанова. Доцент, а після стажування за кордоном, закінчення якого збіглося з початком першої світової війни, і захисту докторської дисертації з 1915 року - професор кафедри філософії університету. Читав курс психології та логіки. Дуже цікавився релігією. З 1908-го року Василь Зіньківський став головою Київського товариства з вивчення релігії і філософії, активно приєднався до церковного руху в Україні.
У 1918 році Василь Зіньківський увійшов в уряд Скоропадського, зайнявши в ньому пост міністра віросповідань. У 1919 році виїхав за кордон, спочатку до Югославії, де викладав філософію в Бєлградському університеті, а з 1926 працював в Парижі на посаді професора філософії Богословського православного інституту. У 1942 році прийняв сан священика. Помер 5 серпня 1962
З 1910 р курс загальної психології в Київському університеті починає читати талановитий філософ, психолог В. - В. - Зіньківська Особливістю розробленого ним лекційного курсу став тісний зв`язок психології з «історією педагогічних учень» і загальна релігійна спрямованість. В.- В. - Зіньківська намагався виховати у студентів інтерес до психології, привернути їхню увагу до нових досліджень в цій області, заохотити до наукової роботи. З цією метою він почав відновлювати роботу психологічної лабораторії, яка, після від`їзду з Києва Г. І. Челпанова, не працювала.
У лекціях і наукової роботи В.- В. - Зіньківська намагався поєднати релігійні погляди на сутність і природу психіки з досвідченими даними, особливо високу оцінку надавав емоційним елементам психіки. Його магістерська дисертація «Проблема психічної причинності» (1914) стала своєрідною спробою показати особливості психічних явищ і їх закономірностей порівнянні з явищами матеріального світу. Серед основних його наукових праць: «Про соціальне виховання» (1920), «Психологія дитинства» (1924), «Проблеми виховання в світлі християнської антропології» (1934) та ін.
Поділися в соц. мережах:
Історія психології як науки
Луї де бройль