Лужицькі мови

Відео: Лужицькі слов`яни нагадали про себе

лужицькі мови відносяться до західнослов`янській гілки індоєвропейських мов. Вони є рідними мовами лужичан, слов`янської меншини на сході Німеччини (традиційний німецька назва - сорбіт, історично вони відомі як венди). Збірний код цієї мови (фактично двох мов) в стандарті ISO 639-2 - wen.
Існує дві літературні мови: верхній (Hornjoserbsce), якої розмовляє близько 40 тис. чоловік в Саксонії, і нижній (Dolnoserbski), якої розмовляє близько 10 тис. чоловік в Бранденбурзі. Територія, на якій поширені лужицькі мови, відома під назвою Лужиці.
Як приклад наводиться уривок зі спогадів Нижньолужицька письменниці Міни Віткойц (Mina Witkojc, 1893-1975- приклад взятий з брошури К. К. Трохимовича «серболужіцкой мову», Мінськ: Університетське, 1989, с. 53).
нижньолужицька оригінал
Spomnjese na glinjanu budku
Glucny, chtoz jano na to dobre spomina! Z dobrych spomnjesow rosco nowa moc.
We lese тисячі дев`ятсот двадцять три bu me pisanje Serbskego Casnika dowerjone. To njejo lazke zelo za zenskecu glowu, ak njej na zednej wusej suli k tomu wotstapana. Na zednej wusej suli? To njejo kradu werno, psetoz som cele leto pla nasogo cesconogo profesora Muki we nasej maminej recy pisas wuknula - a nawuknula, jano z tymi latynskimi wugronami `genitiv`, `pluralis` atd. njewezech sebje zedneje rady, lecrownoz sebje je dwojcy z glowy wuknuch.
Weto njebeso to dowerjone zelo rowno lazke za mnjo, juz togodla nic, az jo to wu nas mjaz serbskimi luzimi neco kradu nowego, az se zenska na take zelo dajo, a to zenska z chudeje swojzby, njeznatego menja, mimo kuzdego takego porucenja, ak mlogemu drugemu tu drogu dopredka wurownajo. Ale ja som ksela nasej serbskej maminej recy a nasomu serbstwu sluzys az tym tek tomu duchnemu zywjenju mjazy nami, a bech teje mysli, az to wenkowne jo psi tom wsojadno - wsojadno, chto jo cyni, gaz jano se stanjo z dobreju wolu a cysteju luboscu k tej wecy.
Верхньолужицька переклад
Dopomjenka na hlinjanu budku
Zbozowny, stoz so jenoz na to dobre dopomina! Z dobrych dopomnjenkow rosce nowa moc.
W lece 1 923 bu mi pisanje Serbskego Casnika dowerjene. To njeje lochke dzelo za zonsku hlowu, kiz na zanej wysej suli za to wukublana njeje. Na zanej wysej suli? To njeje cyle werno, pretoz sym cyle leto pola naseho cesceneho profesora Muki w nasej macernej reci pisac wuknyla - a nawuknyla, jenoz z wonymi laconskimi wurazami `genitiv`, `pluralis` atd. sebi rady njewedzach, hacrunjez je dwojce z hlowy wuknjech.
Dowerjene dzelo pak tola runje lochke za mnje njebe, hizo tohodla nic, dokelz je to pola nas mjez serbskimi ludzimi nesto cyle nowe, zo so zona do takjeho dzela da, a to zona z chudeje swojby, njeznateho mjena, bjez kozdeho tajkeho doporucenja, kiz nekotremuzkuli druhemu puc dopredka runa. Ale chcych nasej serbskej macernej reci a nasemu serbstwu sluzic az tym tez duchownemu ziwjenju mjez nami a myslach sebi, zo je to zwonkowne pri tym wsojedne - wsojedne, sto jo cini, hdyz jenoz so z dobrej wolu a cistej luboscu k wecy stanje.
Український переклад
Спогад про глиняну хатину
Щасливий, хто згадує лише про добре! З добрих спогадів зростає нова міць.
Влітку 1 923 мені було довірено писання «Serbskego Casnika». Це не є легкою справою для жіночої голови, в одній вищій школі цього не навчена. У жодній вищій школі? Це не зовсім правильно, між тим цілий рік в нашого шановного професора Муки вчилася писати нашої материнською мовою - і навчилася, тільки з тими латинськими виразами «genitiv», «pluralis» і т.д. собі ради не дала, хоча їх двічі напам`ять вчила.
Тому не було і довірена праця раз легкої для мене, вже хоча б тому, що то у нас, серед сербських людей, щось зовсім нове, щоб жінка вдалася до такої справи, та ще й жінка з убогої сім`ї, невідомого роду, крім одного такого доручення, яке багатьом іншим той шлях вирівняє вперед. Але я хотіла служити нашій сербської материнської мовою і нашому сербству, а заодно і духовного життя серед нас, і була тієї думки, що ззовні це при тому все одно - все одно, хто це робить, коли тільки робиться воно з доброю волею і чистим коханням до цієї справи.
Зауваження до тексту
Serbskego Casnika - «Лужіцькосербськоі газети»: прикметник serbski відноситься саме до лужицьких сербів, для визначення південнослов`янського народу і мови використовується прикметник serbiski- casnik Нижньолужицька «газета», від слова cas, «Час». Треба зауважити, що в Верхньолужицька перекладі наведені оригінальну нижній назва (верхньолужицької було б в родовому відмінку не "Serbskego», а «Serbskeho» і не «Casnika», а «Casnika»).









східні:
давньоруська / давньоукраїнська †






південні






східні:
болгарська • македонський • старослов`янську / давньоболгарська † • церковнослов`янська










інші:
праслов`янська † • Слов`янські мікроязикі






† - мертві, а також які розділились чи змінились






Увага, тільки СЬОГОДНІ!