Теорія імовірності

Теорія імовірності - розділ математики, що вивчає закономірності випадкових явищ: випадкові події, випадкові величини, їх функції, властивості і операції над ними. Математичні моделі в теорії ймовірностей описують з деяким ступенем точності випробування (експерименти, спостереження, вимірювання), результати яких неоднозначно визначаються умовами випробування.
Математичним апаратом теорії ймовірностей є комбінаторика і теорія міри.
Під випробуванням розуміється здійснення намічених дій і отримання результату за виконання певного комплексу умов S. При цьому передбачається, що ці умови є фіксованими, вони або об`єктивно існують, або створюються штучно і можуть бути відтворені необмежену кількість разів.
Прикладами випробування: виготовлення деталі або вироби, кидання монети або грального кубика, розігрування лотереї, проведення аукціону.
Предметом дослідження теорії ймовірності є специфічні закономірності, притаманні результатами масових однорідних (для яких зберігається комплекс умов S) випробувань. При цьому досліджуються випробування, які характеризуються статистичної регулярністю, а наслідки випробувань можуть бути різними.
Результатом випробування є подія. Події діляться на: достовірні (однозначно відбудуться), неможливі, випадкові, сумісні, несумісні. Позначаються великими латинськими літерами, наприклад, А, B, С
Основні об`єкти дослідження теорії ймовірностей:

випадкова подія і його вероятность-
випадкова величина і її функція розподілу-
випадковий процес і його імовірнісна характеристика.

Ця особливість відрізняє предмет і методи теорії ймовірностей від предмета і методів математичної статистики, де випадкову змінну досліджують після отримання статистичного матеріалу.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!